Біль у шиї

 Біль у шиї може виникати внаслідок травм, порушення постави, дегенеративних процесів, тривалого стресу. Характер болю може бути різним. Рідше - непостійні болі, що "прострілюють". Найчастіше – болі носять ниючий, зворотний характер, можуть загострюватися при фізичних навантаженнях, супроводжуються обмеженням обсягу рухів у шиї (нахил, поворот голови, згинання). Частими супутниками болів у шиї є відчуття блоку, (особливо вранці), оніміння рук, запаморочення, біль голови.
 Сприятливими факторами для виникнення шийного болю можуть бути: травми шиї, аномальний розвиток хребців шийного відділу, наслідки пологових травм, а також спосіб життя. Живучи в 21 столітті, ми навіть не підозрюємо, як сильно змінився наш спосіб життя. Ми майже весь день проводимо сидячи біля комп'ютера, за кермом автомобіля, виконуємо дрібну ручну роботу, не випускаємо телефон. Навіть невеликі рухи очей дають відгук у м'язах шиї. Окорухові м'язи дуже тісно пов'язані з м'язами шиї. Якщо вам здається, що ви лежите спокійно, на подушці і дивитесь в телефон ваша шия продовжує напружуватися і вмикатися, а коли ми тримаємо фокус очима то напруга перетворюється на статичну і призводить до маси неприємних ефектів в шиї і навіть для зору.
 Сидяче становище вимикає з роботи нижні частини тіла, і все антигравітаційне навантаження бере на себе шия. Сюди приєднуються емоційні проблеми, оскільки м'язи шиї є мішенню для стресів. Саме вони насамперед реагують спазмом та гіпертонусом.
 Перенапруження м'язово-зв'язувального апарату та наявність блоків у шиї призводить до надмірних навантажень на неї, що в кінцевому підсумку може призвести до деформації та зміщення хребців. Міжхребцеві суглоби від постійного навантаження теж зазнають змін: хрящ стоншується, зменшується кількість синовіальної рідини, розвивається артроз дуговідросткових суглобів. При такому незбалансованому навантаженні міжхребцевий диск деформується, формуються протрузії та грижі.
 Остеопатичне лікування болю в шиї засноване на відновленні біомеханіки шийного відділу хребта. Завданням лікаря-остеопата є лікувальна дія на тіло пацинету з метою:
- Зняття напруги зв'язкового апарату
- Усунення асиметричної роботи м'язів шиї та комірної зони
- Усунення дисфункції шийних хребців, відновлення обсягу їх рухів
- Зменшення тиску на міжхребцеві диски та хребет
- Поліпшення кровоносного та лімфатичного струму в регіоні шиї з метою покращення живлення та зняття набряку
 Особливістю остеопатичного лікування захворювань хребта є його глобальність у пошуках причин болю та дегенеративно-дистрофічних процесів та їх усунення, чи то гострі травми, вже забуті травми чи загальне порушення положення тіла у просторі та сколіоз. При цьому покращується мікроциркуляція крові в області всього хребта в цілому та міжхребцевих дисків та суглобів зокрема, причому без прийому ліків. Паралельно лікар остеопат допоможе усунути локальне здавлення нервових корінців, що допоможе досить швидко впоратися з больовим синдромом у шийному відділі хребта. Так чи інакше, робота буде спрямована на лікування багатьох причин, що призводять до порушення роботи хребта. Основною метою остеопатичного лікування є відновлення біомеханіки хребта та інших анатомічних структур, для правильного розподілу навантаження, а також відновлення кровопостачання спинного мозку, що у свою чергу усуває больовий синдром, покращує стан шиї та комірної зони, сприяє активному способу життя та перешкоджає передчасному старінню організму.